Місіонерська подорож на Схід: служіння, яке об’єднує
Місіонерська подорож на Схід: служіння, яке об’єднує З 29 грудня по 5 січня команда з дев’яти людей здійснила місіонерську поїздку до Миколаївської та Херсонської областей. Протягом цього часу команда служила дітям і людям, які проживають у зонах бойових дій та прифронтових районах. За період поїздки було проведено 19 запланованих зустрічей, а загалом — 22 різні заходи та зустрічі. Служіння проходило в різних населених пунктах і в різних умовах. З міркувань безпеки зустрічі відбувалися у спортивних залах, клубах, звичайних кімнатах, а також у бомбосховищах. Кілька зустрічей команда провела просто на вулицях.

Для кожної зустрічі була підготовлена різдвяна історія у форматі книги. Розповідь розпочиналася з образу детектива — людини, яка уважно спостерігає та помічає деталі. Через цю історію учасники служіння показували, що герої різдвяної історії змогли повірити в прихід Месії саме тому, що були уважними до Божих знаків і підказок. Служіння супроводжувалося костюмованою постановкою та живою розповіддю. Проте найважливішим було не саме дійство, а реакція людей. Було помітно, що багатьом бракує простого спілкування, можливості побути серед людей і відчути підтримку.

Для декого ці зустрічі стали одними з небагатьох радісних моментів за тривалий час. Люди підходили та дякували за приїзд. Дехто говорив, що молився про те, щоб хтось був поруч. Інші ділилися, що зустрічі допомогли підняти настрій. Були й ті, хто мовчав або плакав, бо не знаходив слів. Команда була збірною, але за час поїздки учасники стали дуже близькими. Спільна любов до Ісуса Христа, молитва і служіння об’єднали людей, які до цього майже не знали одне одного. У Херсоні частину зустрічей доводилося переносити через небезпеку — було дуже гучно, а над деякими місцями літали розвідувальні дрони. Команда також відвідувала людей, які були змушені покинути свої домівки через війну та втратили житло.

Такі зустрічі ще глибше показували, наскільки важливо бути підтримкою для тих, хто цього потребує. Повернувшись додому, учасники поїздки зрозуміли, що цей час був використаний недаремно. Поїздка стала нагадуванням про те, наскільки важливо цінувати те, що маємо, і бути уважними до Божого голосу.

Навіть у складних умовах війни Бог залишається поруч. Саме віра в Ісуса Христа дає надію і допомагає проходити ці непрості часи.

Кибукевич Ірина